Укранська мова 2 клас тексти для списування

Dating > Укранська мова 2 клас тексти для списування

Download links: → Укранська мова 2 клас тексти для списування → Укранська мова 2 клас тексти для списування

Кульбаба поліпшує роботу шлунку. Потім вони разом п'ють чай із варенням. Полює сом на менших рибин. Наприкінці квітня в Києві зацвітають каштани.

Десь далеко на краю луки видзвонює косарка. Великі сніжинки звисали з ялинкових гілочок, мов іграшки. На темних гілках вилискують бруньки. Ось великі насінинки гарбуза. Всьому живому роздає він свої краплі. Над ставком стоїть плакуча верба. Панди їдять молоді паростки цієї рослини. Яскрава пташка Блищить на сонці сніг. Визначити рід імен іменників: теплу, беріз, над водою, дятел.

І ось він побачив у небі журавлиний ключ. Діти вирішили йому допомогти. Він отруєний байдужими господарями.

- Заховала маленьку ялиночку у сніг.

Відділ освіти Локачинської райдержадміністрації Логопедичний кабінет Тексти для диктантів та списування Зміст 1. Тексти для диктантів у 1-2-х класах. Списати текст, придумати заголовок для самостійної роботи. Практичний посібник пропонується класоводам для роботи з дітьми, що мають вади мови і письма, загальне мовне недорозвинення На протязі перших років навчання школярі вправляються в різних видах письма, кожен з яких має певне значення для формування навичок повноцінної писемної мови, відповідає завданням навчання, закріплення і перевірки відповідних знань і вмінь. В корекційній роботі з дітьми-дисграфіками доцільно виконувати такі види роботи: Списування: а з рукописного тексту; б з друкованого тексту; в ускладнене завданнями логічного і граматичного характеру. Списування як найпростіший вид письма є найбільш доступний дітям, які страждають дисграфією. Слуховий диктант із зоровим самоконтролем відповідає принципу взаємодії аналізаторів, що приймають участь в процесі письма. Підбір мовного матеріалу дітям-дисграфікам є досить складним, так як в будь-якому, навіть у самому нескладному тексті може виявитися дещо недоступне для учнів на даному етапі. Тексти для диктантів та списування у 1 — 2-х класах Ліс Шумить зелений ліс. На галявині великий дуб. Біля нього пригнулася берізка. Дуб захищає її від вітру. Він великий і сильний. Берізка тріпоче листочками і радіє. Радість Біля школи росте верба. Ми приходимо на неї дивитися. Літають мухи, гудуть джмелики. І ми радіємо, бо прийшла весна. Прогулянка Ми йдемо в парк. Тетянка і Віра йдуть першими. У парку чисто і затишно. Джерело У яру було джерело. Вода в ньому чиста і холодна. Над ним росла верба. Під вербою люди відпочивали. Одного разу діти пили воду. Вони залишили тут кухлик. Перші квіти Пригріває сонечко. Вилізла погрітися на сонці муха. А ось перший метелик. Сів на кульбабку і п'є сік. Порятунок Була холодна зима. Ріки і озера покрилися льодом. Рибкам стало важко дихати. Михайло і дід Архип ідуть на озеро. Тепер риба не загине. Котик У Ліди був котик. Сидить котик і сумує, бо зима настала. Пошила Ліда йому килимок. А котик притулився до Ліди і муркоче. Сад Біля школи великий сад. У ньому ростуть сливи, вишні і яблуні. У бджілок почалася робота. Сідають вони у квіточку, немов у колисочку. Ялинка У нас зелена ялинка. Вона велика і запашна. На верхівці висять кульки. На вітах багато яскравих іграшок. Повісили ще й дощик. Весело дітям біля лісової красуні. Гірка Діти будували гірку. Вони поливали її водою. Зіна і Клава спускалися з гірки на санях. А Вітя на ковзанах. Каталися діти і падали. Але не плакали, бо було дуже весело. Хазяйнує у лісі зима. Заховала маленьку ялиночку у сніг. А вона визирає зеленою гілочкою. Бо їй цікаво, що тут робиться. Ось пройшла шнурком хитра лисичка. З гілки на гілку майнула білочка. Як цікаво й біло! Сидить ялиночка під снігом і спостерігає. Він був м'яким і вогким. Діти гуляли у дворі. Вони зліпили снігову бабу. Замість рота — буряк. Ніс із великої морквини, а очі з ґудзиків. Стоїть баба, мов химера. Кіт Васько Живе у нас котик. Шубка м'яка та гладенька. А кігті довгі та гострі. Я його кличу Васьком. Тоді він біжить до моїх ніг і треться. А зараз Васько сидить біля нірки. Це він мишку ловить. Настає зима Над землею висіли хмари. Вітер грався з голими гілочками дерев. Раптом у повітрі з'явилися білі пушинки. Це летіли над землею сніжинки. Їх ставало все більше й більше. Починався білий зимовий вальс. На городі Росли на городі овочі. Це була велика і дружна сім'я. Товстий гарбуз виліз на тин. Жовта диня вигрівалась на сонечку. Огірочок дрімав під зеленими листочками. Червоний помідор пишався своєю вродою. А кріп розправив вуса і стояв на сторожі. Брати Сашко і Володя — брати. А Володя ще маленький. Йому всього три роки. Та хлопчики часто граються разом. У них багато іграшок. Бере Володя іграшкову мобілку і б'є об підлогу. А Сашкові шкода цієї іграшки. Як виманити і заховати? Чергові У класі чергові Тарас і Сашко. Тарас узявся витирати дошку, а Сашко — поливати квіти. Із підвіконня побігла вода. Треба все робити охайно. Тепер у класі чисто й затишно. Чому плаче берізка Причесали берізки коси. Весело їм, бо весна настала. Усе зеленіє і співає. Лише одна берізка сумує. Не радіє теплу і сонечку. З її білого стовбура цівочкою біжить сік. Хтось ще рано навесні вдарив її сокирою. Жива сніжинка Діти каталися на лижах. Федько стрибає з гірки. А Мишко піймав на рукавичку сніжинку і розглядає. Майже така, як він вирізав на уроці праці. Але паперова сніжинка була нежива. А ця ніби дихає. Миколка струсив її у сніг. Букет квітів Вихідного дня тато з Олексієм поїхали до лісу. Там хлопчик назбирав величезний букет квітів. Він вирішив подарувати їх мамі. Але поки діставались додому, квіти зів'яли. Вдома мама подякувала синові. Але довго і сумно на нього дивилася. Чому вона не рада? Співає свою пісеньку завірюха. Петрик став біля вікна. Раптом щось стукнуло у шибку. Це прилетіла до вікна синичка. Вона ніби просила хлопчика її врятувати. Він насипав їй у годівничку їжі. Пурхає синичка та клює їжу. Так і проживе до весни. Яскрава пташка Блищить на сонці сніг. Усі дерева давно сплять. А горобина забула зняти червоне намисто. Щодня прилітає до неї снігур. Сяде на гілочку в гущавині і дзьобає. А на груди снігур почепив червоний фартушок. Між ягідками він мов велика яскрава квітка. У нашому садку живе звірок. Уночі у сіренькому жилеті з голочок він виходить погуляти. Ніжки у нього коротенькі, але бігає спритно. Любить звірок полювати на мишей. У садку він ще збирає яблучка і грушки. Чи здогадалися, діти, хто це? Жива казка Настав зимовий ранок. Білий пухнастий сніг тихо падав на землю. Я зайшов до Андрійка та Петруся. Утрьох ми вирішили піти до лісу. Тихо і гарно було у засніженому лісі. На ялинових вітах ватою лежав сніг. Великі сніжинки звисали з ялинкових гілочок, мов іграшки. Ліс став живою казкою! Сльозинка Дмитрик був малим. Він не вмів читати. Казки йому читала бабуся. Тепер хлопчик підріс і навчився добре сам читати. Читає уже Дмитрик бабусі, а вона слухає. Глянув він на неї. А під окулярами у бабусі сльозинка. З дерев осипалося листя. Жучки і черв'ячки поховалися під корою дерев. Граки сиділи на тополі. Вони довго про щось кричали. А потім знялись і полетіли в теплі краї. Квіти На лузі багато квітів. Вуглинками у траві горить гвоздика. Повернули біляві личка до сонечка ромашки. Небом дивляться із трави сині дзвіночки. Край доріжки біліє деревій. Ніби райдуга на землі! Милуйся, але не рви. Сосна Навесні Сергійко посадив у землю малесеньку сосну. Хлопчик часто напував її водичкою. Біля сосни зазеленіла ніжна трава. Вранці на неї опускалася роса. Часто Сергійко сидів біля своєї сосни на травичці. Він милувався чудовим деревцем. А ще хлопчик мріяв посадити сосновий ліс. Калина Ось і літо. Стало тепло й сонячно. Край лісу зеленіє калина. Незабаром на її гілочках з'являться білі букетики. А чи бачили листочки на ній? Ніби їх майстер вималював. Калина — чудова рослина. Люблять її в Україні. Це наш народний символ і краса. Друзі Тато приніс Сашкові мале зайченя. Чомусь весь час ховається у пазуху і все нюхає. Хлопчик його дуже полюбив. Годував і піклувався про нього. Дома у Сашка були ще собака Сніжко та кіт Мурчик. Вони подружилися із зайченям. Весна Сонечко посилає на землю свої промінці. На дахах будинків плачуть бурульки. Дмитрик і Василько пускають на воду паперові човники. Та вночі ще лютує мороз і кидає холодним сніжком. Але весна зиму перемагає. Чемний хлопчик Із школи додому Петрик їхав трамваєм. На зупинці до салону зайшов старенький дідусь. У руці він тримав ціпочок. Петрик швидко зіскочив зі свого сидіння. Він запропонував дідусеві сісти на його місце. Дідусь подякував і сів. Очі Петрика сяяли радістю. На риболовлі Хлопчики Андрій і Олег — рибалки. Ось вони поспішають на річку. У руках вудки та баночки з черв'яками. Раптом поплавок Андрійка булькнув під воду. Виплив і знову пірнув. Той смикнув і вирвав із води великого карася. Чемний хлопчик Із школи додому Петрик їхав трамваєм. На зупинці до салону зайшов старенький дідусь. У руці він тримав ціпочок. Петрик швиденько зіскочив зі свого сидіння. Він запропонував дідусеві сісти на його місце. Дідусь подякував і сів. Очі Петрика сяяли радістю. Помічники Дід Андрій працює у саду. Але дідусь часто хворіє. Сідає на ослін, дістає ліки і ковтає їх. Діти вирішили йому допомогти. Відром Сергійко носить воду і поливає маленькі яблуньки. Миколка загрібає садові доріжки. Восени пригощатиме їх смачними яблучками. На полі Настала весна. Почалася кропітка робота на полі. Почали сіяти у м'яку землю зерно. Уже посіяли кукурудзу, овес, ячмінь. Змочить землю дощик, зігріє сонечко. Зазеленіють на полі сходи. А восени люди зберуть урожай. Що літо дало, то зима поїсть. Урок Проспівав дзвіночок пісеньку на урок. До класу зайшла вчителька Олена Йосипівна. Почався урок рідної мови. Діти охайно і грамотно писали в зошитах. А Софійка розбирала слова на дошці. Усі учні дуже старалися. Веселий дзвоник тепер кликав дітей на відпочинок. Горобчик Під дахом хати жив веселий горобчик. Гніздечко зробив із пір'я та соломи. У гніздечку з'явилися малі горобенята. Цілими днями горобець і горобчиха носили їм їжу. Діти Миколка і Тетянка не чіпали пташок. А кіт Мурко скоса на них поглядав. Злива Розтопила темна хмара великі крила. Закрила землю від сонечка. Стала стогнати над землею громом, дивитися блискавкою. Із крил стали падати на землю краплі води. Почалася злива з градом. На асфальті підстрибували білі кульки. Щедрувальники Святково прибрана хата. Пахне пиріжками і теплим хлібом. Аж ось і щедрувальники із дзвониками і зірками. Бажають людям добра і щастя. Господарі частують дітей гостинцями. Потім гурт дітей поспішає до іншої хати. Восени Падають із дерев листочки. Лежать у землі й тихо розмовляють. Від цього гомону в лісі буває шарудіння. А зайчик тоді боїться. Чи не лисичка це? Заховався під кущем і тихо сидить. Вона накриє листочки сніжком. Курчатка У бабусі Клави були кури. Бігають на подвір'ї і гребуться. А одна курка сиділа на яйцях. Витягла бабуся двох і поклала в коробку від взуття. А квочка їх чує. У яєчку курчата дихали через шкаралупку. Сьогодні вона перебирає насіння. На столі коробки, вузлики, пакетики. Ось великі насінинки гарбуза. На клаптику паперу манюсінькі насінинки помідорів. Усе складено і підписано. Овочі виростуть на славу! Санітарний день У п'ятницю в нас санітарний день. Ми йдемо до школи з віниками. А хлопчики несуть і відра. Після уроків починається прибирання. Я і Катя замітаємо у шкільному дворі доріжки. Вадим і Олег носять сміття. Тоді у дворі чисто й охайно. Піклувалася про бабусю Тетянка любить свою бабусю. Дівчинка завжди їй допомагає. Миє посуд, витирає на полицях шафи порох. Інколи йде за хлібом до крамниці. Та найбільше любить бабуся, коли внучка їй читає. Покладе руку на руку і слухає. Потім вони разом п'ють чай із варенням. Горобина Росте край дороги горобина. Навесні вона зеленіє ніжним листячком. Влітку її кетяги набирають соку і червоніють. Та особливо гарна горобина восени. Стоїть, мов дівчина в українському одязі. Червоне намисто, яскравий віночок. Взимку ласують її ягідками багато птахів. Красиве і корисне це дерево. Втомлюватись не можна Я багато читаю різних книжок. Дивлюсь цікаві передачі по телевізору. Але втомлюватись не хочу. Тоді я йду на вулицю і гуляю на свіжому повітрі. Добре відпочину і повертаюся. І апетит тоді кращий. Особливо багато відпочиваю на канікулах. Але читати не забуваю. Не бачив коня Петрик прибіг збуджений додому зі школи і говорить до мами: - Мамо, наш вчитель ніколи не бачив коня! Запаска Я поспішаю до школи. По дорозі згадую, чи все поклав у ранець. А от мій товариш Андрій часто забуває ручку. Він повертається тоді на всі боки, просить ручку. Я дістаю запаску і простягаю йому. Запаска - це запасна річ, як у мого тата шини до автомобіля. Живе срібло Про конотопських рибалок знають в усіх кінцях України. Сюди по рибу приїжджають і з інших країн. Велике водне плесо розкинулось за містом. Тут і вирощують рибалки коропів, товстолобиків і щук. За три роки маленький коропець стає кілограмовим красенем. Підстрибують коропи у кузові машини. Вісім місяців щодня ласують люди свіжою рибою. Не злякався Пішли якось діти до лісу. Світило сонечко, співали птахи. Назбирали вони грибів, нарвали ягід. Аж ось над лісом з'явилася хмара. Засвітилась блискавка, розірвався грім. Страшно стало в лісі і темно. Петрик і Тетянка злякалися і розплакались. А Олесь не розгубився. Діти поховалися в хатині лісника. Рушник В Україні здавна вишивали рушники. Жодне свято не обходилось без них. Рушники на стінах, на образах, на паляниці хліба. Готуючись до заміжжя, вишивала свої рушники і наречена. У кожній місцевості свої кольори, свої орнаменти. Рушник — це символ нашого народу, це оберіг роду. І найкращий той, що вишивала мама. Так про барвінок кажуть люди. Ця рослина зеленіє влітку і взимку по всій Україні. Тому й називають Україну барвінковим краєм. Люблять українці цю рослину. Це наш народний символ. Про барвінок складено безліч пісень. Хто навчив не лінуватись Весняного дня бабуся повела Петрика до лісу. Хлопчик не захотів нести їжу. Тому ніс тільки пляшку з водою. У лісі вони сіли відпочити. До куща часто прилітала маленька пташка. Кожного разу в дзьобику несла волосинку. Вона будує собі гніздечко. Петрик від подиву широко розкрив очі. Додому Петрик ніс бабусине пальто. Шевченків букварик Усі знають великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Він писав чудові вірші про Україну, гарно малював. А ще він написав для дітей букварика. У ньому є азбука, молитви, віршики, прислів'я. Тяжко жилося поету, але він піклувався про бідних дітей. Хотів, щоб вони вчилися грамоти. Ялинка і горобина У великому лісі росли поруч ялинка і горобина. Часто між собою вони перешіптувались. На ялинці росли великі, довгі шишки, а на горобині червоні пучки ягід. Почало жовтіти й опадати листя з дерев. Пожовкло воно і на горобині. Кожна ягідка зробилася ще червонішою. А ялинка зовсім не змінилася. Глянула вона на свою подругу і не впізнала її. Ночі і ранки стають прохолодними. Люди поспішають викопати городину та посіяти озимину. Сонечко вже не так гріє. Мандрує в синяві неба біле павутиння. Кличе воно за собою пташині зграї. Відлітає у вирій журавлиний ключ. М'яко стелиться по траві вранішній туман. А у лісі ще зеленіє і цвіте верес. Його ім'ям і названо цей місяць. Сейм Між полями і лісами плине синьоокий Сейм. Набирає води у російських озерах і болотах. Сміється з неба сонечко, відпочивають на берегах тихої річки люди. А Сейм поспішає до своєї старшої сестри Десни. Вона його вже чекає. А далі разом аж до батька Дніпра. Пролісок Довго не було тепла. Ночами ще гуляв мороз. Мов розбишака, він морозив розталий за день сніг. Пролісок довго ждав тепла. Сховався під старим листом і терпів негоду. Виглянув він з-під листя, потягнувся стебельцем до сонця. Побачив над собою небесну голубінь. І сам став частинкою неба. Природа — наш дім У різні пори року приємно побувати у лісі, на полі, біля річки. Милують око різноколірні квіти на лузі. Корисно вдихати чисте повітря соснового лісу. Чудово відпочити на березі стрімкої річки. Але всього цього може не бути. Люди знищують ліси, забруднюють річки, руйнують гнізда птахів або знищують рідкісних диких тварин. Вона — наш дім! Кожен знає, що риба живе у воді. Але у кожної риби є свої улюблені місця. Та більшість річкових риб полюбляє глибину. Тут спокійніше і їжі більше. Сом живе у глибокій ямі і спить цілий день. На полювання випливає увечері. Полює сом на менших рибин. Про сома і віршик складено: Сниться сому поплавок, Сом сопе на весь ставок! Липа Біля двору цвіте липа. Квіти жовтенькі і дуже пахучі. Раді цій порі бджоли. Стара кучерява липа виділяє багато нектару. А ще липа — лікар. Допомагає людям позбутися застуди. П'ють вони чай з липового цвіту і зміцнюють здоров'я. Пташкам липа мов матінка. У своїй пишній кроні ховає різне птаство. Усі дякують цьому чудовому дереву. Навіть літній місяць має назву цієї красуні. Гречаний мед Стало зовсім тепло. Вона зійшла і розрослась. Листя в неї широке, а стебло червоне. Бур'яни біля неї не ростуть. Сама себе гречка від них захищає. Ось уже викидала цвіт. Усе поле ніби наречена. Пасічники поспішають вивезти вулики. Літають бджілки з квітки на квітку. Незабаром викачають темний гречаний мед. Він корисний і цілющий. Годівничка Усюди хазяйнує зима. Вкрила землю снігом, а ріки і озера — льодом. Де пташкам шукати їжу? Вирішили діти зробити годівничку. Повісили її на дерево та щодня сипали туди корм. Поспішають до годівнички синиці, пурхають горобчики. А потім упаде на годівничку і порозганяє всіх. Панда Бамбукового ведмедика називають пандою. Живе цей звір у лісах із бамбуку. Панди їдять молоді паростки цієї рослини. Але пропускають нагоди поласувати і пташками. Панди — рідкісні тварини. У них цікаве забарвлення. Голова і кінцівки білі, а сама тварина чорна. А ще важче тримати її у неволі. Ластівки і осінь Побачили ластівки, як лугами і берегами підкрадається осінь. Почали її благати: - Зачекай, осене, ще хоч кілька днів, поки в наших діток крильця окріпнуть. Он уже на долинах туман стелиться. Сидить осінь у садку. Як зітхне, так яблука і почервоніють. А ластівки довго та тривожно про щось радились. Спасибі, що дала час зібратися в дорогу. Полетіли ластівки далеко за море до молодшої сестри осені — літа. Ще світить ласкаве сонечко. Та його проміння вже не таке ласкаве і тепле. Пожовкла трава прилягла до землі. Ліс одягнув яскравий жупан. Від жовтих листочків він здається золотим. Зеленіють лише лісові красуні — ялинки і сосни. Скидає листочки горобина, а ягідки залишає. Це вона у червоному намисті зустрічатиме зиму. Дніпро Річка Дніпро найбільша в Україні. Колись була у ньому дуже чиста вода. Кожен хотів пригубити цієї цілющої води. Сьогодні наш Дніпро вже не такий чистий. Він отруєний байдужими господарями. Дніпро чекає, діти, на вашу допомогу. Якщо ви лікуватимете свою маленьку річку, то здоровішим буде Дніпро. Травень Дерева і кущі поспішають прибратися до свята весни. Понад річкою синіють незабудки. Уже білими хмаринками вкрилася черемшина. Пливе від неї солодкий медовий запах у високе небо. А до гомінкого щебету пташок приєдналися чарівні трелі солов'я. Пташиний хор заполонив травневий ліс. Кактус Любить вирощувати квіти моя мама. Якось сусідка викинула зів'ялий кактус. Приготували для нього грунт. Посадили кактус у дерев'яний вазон, поставили на підвіконня. Через місяць кактус зазеленів. На ньому з'явилися паростки. Потім він почав цвісти. Кожна квіточка мала кілька кольорів. Цвів кактус усього три дні. Жайворонок Артем і Віталик пішли за село. За ним біг і кошлатий Баско. Світить сонечко, стрибають коники. Раптом з неба у траву впала грудочка. А воно пурх з-під ніг. Полетіла у небо пташка. Високо піднялась і повисла над землею. Задзвеніла у повітрі весела пісня жайворонка. Кульбабка Наприкінці травня на лузі і вздовж доріг зацвітає цікава рослина. Квіточка у неї жовта, листячко вирізьблене. Відцвітає вона і покривається маленькими парашутиками. На кожному парашутику — маленька насінинка. Летить за вітром парашутик, летить і насіннячко. Упаде на землю і проросте. Небезпечна гірка Зима для дітей — це велика радість. Ковзанка, льодова гірка, сніговик! Але інколи ці розваги можуть закінчитися нещастям. Збудували діти гірку біля дороги. Почали з неї спускатися. Та мало не потрапили під колеса вантажівки. Добре що за кермом був досвідчений водій. Він швидко зупинив автомобіль. На дорогах треба бути уважним. Не наражайте, діти, себе на небезпеку. Дуб Завітала зима до лісу. Дивиться, а всі дерева сплять, крім велетня дуба. У моєму дуплі живе білка, треба її зігріти. Внизу біля стовбура, під осіннім листом, спить їжачок, треба його оберігати. А на моє гілля сідають снігурі, щиглики, синички. Тому і не сплю, - зітхає дуб. Тексти для диктантів та списування із завданням — придумати заголовок В Україні живе багато різних народів. У кожного народу є своя мова, по-своєму прекрасна. Ми повинні вивчати і добре знати рідну мову. Повертаються із теплих країв птахи. В синяву неба глянули блакитні проліски. Раптом зашарудів сухий кущик. Звірок злякався, підвівся на задні лапки й прислухається. В лісі знову тихо. Заспокоївся зайчик і пострибав собі далі. Маленька Оленка коло вікна чекає з роботи маму. Аж ось і мама. Оленка радісно махає їй рукою. Дмуть холодні вітри, кружляють у танку сніжинки. Сосни і ялинки вбралися в пухнасті шуби. Жив-був добрий лікар Айболить. Він дуже любив тварин. До лікаря зверталися по допомогу різні тварини. Він вилікував корову, лисицю, вовчицю, ведмедицю, зайчика, жучка, черв'ячка. Листопад - останній місяць осені. Дерева вже скинули своє золоте вбрання. Вранці дме холодний вітер. У небі пливуть сірі хмари. Лісові мешканці заздалегідь підготувалися до неї. Чудова дзвінка пісня ллється з блакитного весняного неба. Він зовсім невеличкий і непоказний. Пір'ячко в нього бурувато-сіре з плямочками. Таке забарвлення допомагає йому ховатися від ворогів. На світанковому небі згасли зорі. Полохливий промінь сонця освітив поле. Вузька стежка пролягла серед високого жита. Колоски згинаються під вагою достиглого зерна. Далі стежка веде до до дубового гаю. Там на узліссі росте старий могутній дуб. Виблискує на сонці сніг. Дерева і кущі стоять голі. Лише горобина в пурпуровому вбранні. Щодня прилітає до неї пустотливий снігур поласувати смачними і корисними ягодами. Сяде на гілочку і дзьобає. Щоб не заляпатися горобиним соком, він почепив собі на груди червоний фартушок. Тоненька крига засклила річку й озеро. Ходить вона долинами і горами. Тихо ступає у велетенських білих валянках. Скрізь свою чарівну картину домальовує. Над ставком стоїть плакуча верба. Схилила свої довгі зелені гілки й дивиться у воду. У траві біля самого її стовбура примостила гніздечко маленька пташка. Наприкінці квітня в Києві зацвітають каштани. Розливаються їхні ніжні пахощі. Від вітру тендітні квітки осипаються й білим серпанком застилають бруківку. Паланням каштанових свічок милуються в цю пору люди. У лісових хащах іще лежав сніг. На березах набубнявіли бруньки, Зацвіла верба. На галявинах з'явилися перші проліски. Дерева вже прокинулись від сну. На темних гілках вилискують бруньки. Вони чекають свого часу, щоб викинути ніжні пахучі листочки. Перелітні птахи відлітають на зимівлю в теплі краї. Під час перельотів вони легко знаходять дорогу, бо вміють орієнтуватися за сонцем і зірками. Навесні більшість птахів повертається на батьківщину. Вони добре пам'ятають, де гніздилися раніше. Зійди у травні на Тарасову гору в Каневі й тебе зачарують співом солов'ї. Це єдине місце в Україні, де живе багато видів соловейків. Вони ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка, щоб потішити своїми мелодіями, звеселити його. Михайлик завжди допомагає мамі. Після занять у школі він прибирає у своїй кімнаті. Пообідавши, миє за собою посуд. Потім хлопчик готує уроки. Ввечері забирає сестричку з дитячого садка, залюбки грається з нею. Та й вчиться він добре. Травень — місяць квітів і пташиних співів. Усе живе радіє теплому сонцю. Літають заклопотані бджоли та інші комахи. Витьохкують у гаях соловейки. Щедро відлічує всім довгі літа зозуля. Хотілося мені літо побачити, яке воно. Цілими днями я ходив сам не свій, коли це вже дід мені літо покаже? Та ось одного разу він сказав збиратися. Вирушили тією дорогою, що веде до поля. Яку ж красу я побачив! Тут і жовтоголові соняхи, й золотоволоса кукурудза, й кучерявий зелений горох, і біла гречка, й море золотавої пшениці. Так ось яке воно, літо. Ще дмуть холодні вітри. Ліси й поля надійно вкриті снігом. Річки й ставки скуті кригою. Лютий ще морозить, ще крутить завірюха. Але з кожним днем сильніше пригріває сонце. Дзвінкіше співають вівсянки, гучніше щебечуть синиці. Весна не за горами. Лютий — кінець зими. Як гарно влітку на луці! Під ногами м'яко стеляться шовкові трави. Між ними проглядають дзвоники, ромашки, лучні волошки. Зупиніться і вслухайтеся у звуки довкола. Тихо гудуть бджоли й джмелі. Десь далеко на краю луки видзвонює косарка. Лука простягається аж до річки. Скільки різних квітів між трав! Вітерець гойдає ніжні квітки. Треба поспішати косити сіно. Покірно падають під її гострими ножами трави. Кущі косарі обкошують косами. Дніпро і Десна — рідні брат і сестра. Колись Десні дуже хотілося старшинувати над Дніпром. Вона прудко понеслася до Чорного моря наввипередки з братом. Та хоч як поспішала, Дніпро перегнав сестру, заступив їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила вона свої води в його могутню течію. Гніздо — це пташиний скарб. Він надійно схований у траві чи листі. Яєчка в ньому — як жменя сяючих коштовностей. У гнізді дрімлюги вони білувато-сірі, ніби мармурові, у гнізді славки — переливчасті, як перлини, у гнізді співочого дрозда — схожі на яхонти. Та що яхонти і перли — вони ж неживі. А в яєчках — майбутні пташенята і тисячі їхніх пісень. Багато цікавого можна побачити в горах. Уже самим лише виглядом вони зачаровують нас. На світанку або коли заходить сонце гори здаються рожевими, ясного дня — блакитними, в негоду — майже чорними, суворими, неприступними. На їхніх вершинах лежать вічні сніги. На гірських схилах стоять ліси, зеленіють полонини, біжать швидкі струмки. В лісах водяться олені, косулі, дикі кабани, різні птахи. Одного дня на морі здійнявся шторм. Велетенські хвилі з гуркотом накочувалися на берег. Дрібні бризки маленькими світлячками розліталися в усі боки. Камінчики гучно шурхотіли, перекочуючися то на берег, то в море. Коли шторм затих, Олежко з мамою і татом пішли до моря. Воно було спокійне, немов знесилене. На березі виблискували вмиті хвилями різнокольорові камінчики. Великдень, або Пасха, - найбільше свято православних християн. Його святкують дуже урочисто. Ще напередодні все готове — писанки розмальовані, крашанки пофарбовані, паски попечені. Опівночі з дзвінниці храму, немов з небес, линуть радісні звуки дзвонів. Великодня відправа дуже велична й тривала. Якось тяжко захворів київський князь Володимир Мономах. Різних знахарів і цілителів запрошували до нього, але ніхто нічим не зміг зарадити. В монастирі поблизу Києва в той час жив чернець Агапіт. Він лікував від усяких хвороб. Покликали Агапіта до Влодимира Мономаха. І сталося диво — князь одужав. Агапіт ніколи не брав ніякої винагороди за допомогу людям. Слава про нього линула по всій землі. Малий державний герб України — тризуб. Це дуже давній знак. Він існував на нашій землі вже тисячу років тому. Тризуб був державним символом ще в Київській Русі. Його карбували на своїх монетах великі князі київські Володимир Святославович та Ярослав Мудрий. До хліба треба ставитися як до святині. Кожна зернина, кожна крихта є нашим спільним багатством. Ніколи не можна говорити про хліб, що він поганий. Поганого хліба не буває. Є лише невмілі руки, які невдало випекли його. Хлопчик приніс із лісу їжака. Згорнувся їжак в клубочок і притаївся. Підкралася до нього цікава кішка і вдарила його лапкою. Їжаку байдуже, а кішка боляче вкололася й заховалася під стіл. Лиже кішка лапку, а на їжака більше й не дивиться. Розтопило сонце снігові замети. То стишено, то гучно звучать ті пісні ласкавому сонечку. У березах завирували соки. Трава до сонечка потягнулася. Останній місяць зими — лютий. У цьому місяці вночі дуже сильні морози. Але вдень сонце вже світить яскравіше, сильніше гріє. Тривалість дня протягом місяця збільшується майже на дві години. Незабаром затріпочуть крильми перші весняні гості — шпаки. Важко живеться птахам узимку. Діти вирішили допомогти пернатим друзям. У шкільній майстерні вони зробили зручні годівниці. Розвісили їх на деревах і насипали в них корм. Помітили птахи частування і злетілися до годівниць. Життя людини завжди пов'язане з рослинами. Ще в сиву давнину люди помітили, що багато рослин мають цілющі властивості. Спочатку відомості про лікарські рослини передавалися з вуст в уста, від покоління до покоління. З розвитком писемності їх стали записувати. Так виникла народна медицина. У Давній Русі дуже поважали книгу. Книжки тоді були рукописними. Багато місяців їх писали книжники розтертими в порошок рубінами і смарагдами. Кожну літеру вони старанно вимальовували, прикрашали орнаментом. У тих орнаментах можна впізнати зображення тварин, рослин, людей. Великодня писанка — символ Сонця і весняного пробудження природи. Це розмальоване дерев'яне або пташине яйце. Кожен візерунок на писанці щось означає. Зірка є символом Сонця. Кривуля означає вічність сонячного світла. Люди дарують один одному писанки на знак добрих побажань. Свого приятеля Олежка я називаю маленьким другом. А він мене — великим другом. Зустрічаємося ми лише влітку, коли приїздимо в село. Олежка любить ходити зі мною до озера. Ми сидимо в траві й мовчки дивимося на сріблястих зайчиків. Вони весело стрибають по воді. У тиху погоду стежимо за хмарами. Вийшов із лісу їжачок побродити. А тут раптом дощ припустив. Линув, наче з відра. Скрутився в клубочок, принишк. Та невдовзі дощ скінчився. Заграло в небі сонце. А на голках їжачкових дощинки залишилися. В тих крапельках-дощинках райдуга спалахнула. Іде їжак лісом, райдугу несе. Всьому живому роздає він свої краплі. Голівки до дощової хмарки підвели. Тільки дятел по корі всохлого дуба стукотить. Дощу ніби й не помічає. У бабусиному садку на старезній груші жив чорний шпак. Завжди він був заклопотаний. Непосидючий і роботящий, з ранку до вечора господарює, їжу добуває. А до співів шпак справжній майстак був. Восени у кущах поблизу болота діти знайшли журавля. У нього було пере6ите крило. Діти принесли журавля додому. Всю зиму вони його добре доглядали. Журавель став ручним, одужав. Ходив журавель по подвір'ю, вгору подивлявся. І ось він побачив у небі журавлиний ключ. Змахнув журавель крильми й полетів своїх доганяти. Польові цвіркуни відважно захищають свій дім. Вони влаштовують своєрідні бійки. Спочатку про свій напад повідомляють звуковими сигналами. Противники починають штовхатися і потім намагаються один одного куснути. Нарешті хтось із них перемагає. Навесні ми пішли до лісу. Подихнув легенький вітерець і в лісі заспівали всі дерева. Кожне дерево виводило свою пісеньку. Білокора красуня берізка співала ніжну пісеньку. Своєю мужньою піснею дуб учив нас бути відважними і сильними. Береза дуже красиве дерево. У неї білий стовбур і зелене листя. Восени з берези падають крилаті насінинки. Вітерець розносить їх по землі. З кожної вкоріненої насінини виросте нова берізка. З'явилася з-під снігу перша зелена травичка. З синього неба всміхається сонечко. На деревах набубнявіли бруньки. Ліс одягається в зелене вбрання. Хлібороби розпочали сівбу в полі. До шкільного подвір'я в'їхала вантажівка. У кузові лежали саджанці фруктових дерев. Веселою юрбою учні кинулися до машини і розвантажили її. Всі саджанці вони перенесли до садка. Там уже були викопані глибокі ями. Школярі посадили в них саджанці. Минуть роки і сад заквітне. Наші предки використовували кульбабу від багатьох хвороб. Свіжим соком рослини виводять плями на шкірі. Кульбаба поліпшує роботу шлунку. З неї готують смачні салати. Все материалы, размещенные на сайте, созданы авторами сайта либо размещены пользователями сайта и представлены на сайте исключительно для ознакомления. Авторские права на материалы принадлежат их законным авторам. Частичное или полное копирование материалов сайта без письменного разрешения администрации сайта запрещено! Мнение редакции может не совпадать с точкой зрения авторов. Ответственность за разрешение любых спорных моментов, касающихся самих материалов и их содержания, берут на себя пользователи, разместившие материал на сайте. Однако редакция сайта готова оказать всяческую поддержку в решении любых вопросов связанных с работой и содержанием сайта. Если Вы заметили, что на данном сайте незаконно используются материалы, сообщите об этом администрации сайта через форму обратной связи.